Фото зроблене на виставці авіації

26 липня 1909 р. усі найбільші світові газети вийшли з гучними заголовками, які повідомляли про неймовірну подію. Напередодні француз Луї Блеріо здійснив безпосадковий переліт із Кале в англійський Дувр. На літальному апараті власного виробництва лише за кілька годин він подолав протоку Ла-Манш. Пілота, що успішно приземлився, зустрічали як героя. Він не лише першим зробив те, у що ніхто не вірив. Він при цьому продемонстрував особисту безстрашність: льотчик, який вирішив пролетіти кілька десятків кілометрів над морем, не вмів плавати. У перспективах літальних апаратів багато хто сумнівався. У 1908 р. конструктори аеропланів досягли успіху: на паризькому автосалоні їм виділили окремий майданчик для показу техніки. Проте переліт Блеріо серйозно збільшив амбіції авіаконструкторів. Архітектору Андре Гране, зятю Гюстава Ейфеля та інженеру Роберу Ено-Пельтрі спала на думку ідея провести окрему виставку, присвячену авіаційній техніці і заявити тим самим про появу нового виду транспорту.

Для проведення виставки було обрано символічне місце – Великий палац на Єлисейських полях у Парижі, збудований у 1900 р. для проведення всесвітньої виставки. Планування експозиції взяв він Грані. Вся виставка була організована навколо двох головних експонатів – літака Блеріо, на якому він подолав Ла-Манш, та аероплана братів Райт – першого у світі апарату важчого за повітря, що піднялося в небо.

Крім них свої місця зайняли сотні інших технічних пристроїв, пов'язаних з історією освоєння людиною повітряного простору: повітряні кулі, дирижаблі, авіаційні двигуни та останні моделі аеропланів з усього світу. Усього понад 300 експонатів – неймовірна кількість на ті часи.

Виставка відкрилася 25 вересня 1909 р. та пропрацювала до 17 жовтня. «Механічні локомотиви для літання небом», як прозвали аероплани газетяри, справили справжній фурор. Ніколи ще Великий палац не бачив такого аншлагу за такий короткий проміжок часу. Оскільки ніхто не розраховував на таку велику притоку публіки, організаторам довелося звернутися за допомогою до поліції. Жандарми спрямовували людські потоки і стали живим ланцюгом навколо літаків Блеріо та Райтов, які в перший день ледь не були знищені натиском охочих їх оглянути.

За три тижні авіасалон відвідало понад 100 000 осіб. Серед них президент Республіки у супроводі військового міністра, міністра флоту, міністрів торгівлі та закордонних справ. Авіація перетворювалася на державну справу. Преса, що аналізувала хід виставки, писала про небувалі можливості, які літаки відкривають у військовій та транспортній сферах. Блеріо, який взяв активну участь в організації салону, під час його роботи уклав понад 100 договорів на виробництво аеропланів своєї конструкції. До кінця 1909 р. він уклав ще 300 угод, а на початку 1910 р. відкрив перший у світі авіаційний завод.

Успіх виставки перевершив усі очікування. Вона знову відкрилася у Великому палаці 1910 р., а потім стала щорічною. Їй незмінно супроводжувала величезна популярність. Спадкоємцем паризької авіаційної виставки у 1951 р. став всесвітньо відомий авіасалон у Ле-Буржі.