Олексій Коваль (Україна)

Народився 16 жовтня 1977 року в місті Києві. Оскільки дитинство я провів в Бермінводах на Харківщині, де все було великим: і дерева, і трави і, звичайно, пригоди, то з ранніх років я навчився любити природу і все прекрасне. А відвідуючи Харківський художній музей я змалечку надихався визначними творами відомих художників. Саме тоді, через малювання та спостереження почалося моє особисте пізнання світу. Музеї, музеї просто неба, ізостудія та дитяча художня школа №5 стали першими кроками на шляху до професійного художника.

Але найголовнішим та найціннішим в моєму житті були люди, яких я зустрів та в яких навчався. Петро Прокопович Клівиденко був першим вчителем, через спілкування з яким виникло бажання йти далі. Республіканська Художня школа стала гарною підготовчою базою до Художньої академії, а академічна освіта була необхідним кроком.

Професор Забашта Василь Іванович був більше ніж педагогом, він був філософом та прикладом для наслідування. Я радий, що потрапив саме до його майстерні під час навчання в НАОМА.

До техніки емалі я прийшов свідомо вже в дорослому віці. Так склалось, що я мав задум, композицію та матеріал, але шукав художні засоби, через які я зміг би наповну висловити свої думки. Мандруючи світом, вивчаючи мистецтво інших країн, я бачив зразки неймовірних кольорів та фактур емалі і зрозумів, що саме через цю техніку я хочу висловити свої творчі задуми.

Я їздив навчатись в країни Європи та Азії, вивчав техніку емалі в світових музеях та у кращих майстрів.

Насьогодні маю доробок персональних виставок в музеях України та світу, участь в колективних виставках та 2 авторських культурно-освітніх проекти: «Мова емалі» та «Емалі. Історія. Україна. Світ», які були представлені в різних країнах світу. Приймаю участь в симпозіумах з декоративного мистецтва в Україні та за її межами.

Зацікавленість літературою, етносом та географічними експедиціями розкриває нові горизонти в моїй роботі та як результат – втілення найкращих здобутків у творчість.

Відомо, що картини з емалі вважаються вічними, їхній колір не тьмяніє навіть через сторіччя. Саме тому я поставив собі за мету увіковічити Україну, її історію та культурну спадщину в цій техніці. Для цього зібрав образи, візерунки, раритетні витвори з усіх регіонів нашої держави, вивчив історію української символіки та вишивки. У серії «Мова емалі» я кристалізував ці образи, форми і кольори, втілив у кожній роботі цілу епоху з життя нашого народу.

Відштовхуючись від історії, культурного надбання та етносу цього чудового світу, хочеться, щоб мої картини мали добру оптимістичну програму, щоб людина через них вміла розгледіти цей живий світ.